До Всесвітнього тижня підтримки грудного вигодовування – із 1 по 7 серпня.

Материнське молоко – ключовий біологічний продукт, що не тільки забезпечує повноцінну потребу дітей перших місяців життя в основних харчових нутрієнтах, а також створює основу неспецифічної імунологічної резистентності. Наявність клітинних імунних факторів компенсує функціональну незрілість імунної системи слизових оболонок немовляти, сприяє формуванню харчової толерантності і контролює фізіологічний мікробіоценоз кишківника.

Склад молока

Грудне молоко має багатокомпонентний хімічний склад, а за біологічною цінністю перевищує всі інші продукти, що зустрічаються в природі. За один лактаційний період молочна залоза секретує і виділяє велику кількість речовин, маса яких перевищує масу тіла секретуючого організму. У молоці міститься більше 100 компонентів, в тому числі понад 30 жирних кислот, 20 амінокислот, близько 40 різних мінералів, 17 вітамінів, десятки ферментів, різні вуглеводи, гормони, специфічні ростові фактори, простогландини та комплекс чинників з протизапальною активністю. Склад молока змінюється в залежності від періоду лактації.

Молозиво – продукт високої щільності з великим вмістом білка (4-7%), представленого імуноглобулінами, іншими захисними факторами, гормонами, ферментами. Імуноглобуліни молозива захищають незрілу слизову поверхню кишківника від проникнення через неї не тільки мікроорганізмів, а й великих білкових молекул. Крім того, в молозиві міститься велика кількість глікопротеїнів із високою молекулярною масою, що беруть безпосередню участь у формуванні слизового шару кишківника. Вміщені в молозиві у високих концентраціях фактори росту сприяють оптимальному дозріванню органів і систем, у першу чергу, слизової шлунково-кишкового тракту. Останнім часом встановлено факт присутності в молозиві біфідо- і лактобактерій, які сприяють становленню нормальної мікробіоти кишечника дитини.

Установлено, що 18 білкових фракцій жіночого молока ідентичні таким у сироватці крові. Жоден із білків жіночого молока не ідентичний білкам коров’ячого молока.

Нуклеотиди – біополімери, попередники ДНК і РНК, – були виявлені в грудному молоці близько 30 років тому. В організмі людини синтез нуклеотидів обмежений, вимагає великих енерговитрат і можливий тільки в деяких тканинах. Наявність нуклеотидів в їжі – це практично єдина можливість їх надходження в організм людини. Вони сприяють дозріванню імунної системи та беруть участь у формуванні імунної відповіді.

З’ясовано, що для немовлят материнське молоко є єдиним джерелом IgA, який складає до 95,2% усіх класів імуноглобулінів. Відомо, що імуноглобуліни грудного молока, більшою мірою секреторний імуноглобулін А (sIgA), захищають слизові оболонки шлунково-кишкового тракту від заселення патогенними мікробами і вірусами, сприяють формуванню нормальної кишкової флори, захищають від кишкових інфекцій. Показано, що куріння жінки під час лактації сприяє значному зменшенню вмісту sIgA в грудному молоці. Також відзначено, що рівень sIgА виявляється в меншій концентрації в молоці у повторнородящих жінок.

Як довго годувати грудьми? Міфи і правда

Один із найпоширеніших міфів про грудне вигодовування звучить так: після року молоко не має нічого корисного для дитини, а грудне вигодовування в такому віці – це погана звичка малюка. Час розвіяти цей міф.

Ми орієнтуємося на рекомендацію ВООЗ: «Годувати дитину грудьми до 2 років та довше, за бажанням матері та дитини».

Тривале грудне вигодовування корисне для мами. Перший рік годування грудьми знижує ризик виникнення онкологічних захворювань статевої системи та молочних залоз на 32%, кожен наступний рік на 19%. І це завдяки тому, що у грудному молоці є речовина лактаптин, що спричиняє загибель пухлинних клітин ще на початкових етапах їх “неправильного розвитку “.

Грудне вигодовування є профілактикою ожиріння. Процес утворення молока та годування грудьми – енергозатратний, близько 500 ккал у день іде на лактацію. Тому зазвичай є рекомендація «їсти за двох». Цього робити, звичайно, не потрібно, проте розрахувати спожиту/використану енергію можна для раціоналізації життя. Також у грудному молоці високий рівень холестеролу та Омега 3 – так званих «хороших речовин», які в циклі обміну жирів беруть активну участь у перетворенні їх на енергію, а не відкладаються у вигляді зайвих кілограмів.

Існує міф, що у мам під час грудного вигодовування весь кальцій іде в молоко, це викликає остеопороз, тому припиняти годування потрібно якомога раніше. А дехто рекомендує пити біодобавки, щоб поповнити запаси. Насправді, природою закладено так, що підвищена втрата кальцію та фосфору з молоком провокує посилене всмоктування їх із продуктів харчування. Тому єдиним правильним рішенням для мами є повноцінне, здорове харчування.

Чим корисне тривале годування для дитини?

Насамперед необхідно зрозуміти, що для дитини до 2-х років грудне молоко все ще залишається важливим джерелом їжі (енергії та мікронутрієнтів), 450 мл грудного молока в день забезпечують дитині 29% добової потреби енергії, 36% потреби кальцію, 43% – білків, 60% – вітаміну С, 75% – вітаміну А, 76% похідних фолієвої кислоти, 84% вітаміну В12.

Окрім цього дитина отримує лактоферин – специфічний білок грудного молока, що захоплює та транспортує залізо з їжі в організм. Тобто у дітей на грудному вигодовуванні засвоєння заліза відбувається легше, ніж у дітей на суміші. Також це імуномодулюючий та протиалергійний фактор.

Стовбурові клітини, які містяться в молоці, дають малюку джерело росту та розвитку всього організму.

Холестерол, Омега 3 та 6 сприяють мієлінізації нервових волокон, а отже, і нормальному розвитку нервової системи та її відповідей на подразники (зовнішні та внутрішні).

Серотонін – гормон щастя. Завдяки йому діти після прикладання до грудей забувають про стрес, біль та негативні емоції, як вдень, так і вночі.

На другому році життя та в процесі відлучення імунологічний захист дитячого організму вищий. Є дослідження, що показує: з грудним молоком дитина отримує добову дозу секреторного Ig A в 50 разів вищу, ніж отримують хворі для лікування захворювань імунної системи.

Грудне молоко залишається джерелом гормонів, ферментів, факторів росту. Тих компонентів, яких не має ні одна штучно синтезована суміш.

Грудне вигодовування на другому році життя запобігає ризику виникнення у майбутньому ожиріння (за рахунок збалансованості жирних кислот у грудному молоці), цукрового діабету (склад вуглеводів грудного молока відрізняється від суміші, знижуючи навантаження на підшлункову залозу

- атеросклерозу (наявність холестеролу, омега 3 та 6), раку (лактаптин та комплекс HAMLET – це ті компоненти грудного молока, що доведено активно борються проти пухлинних клітин, створюючи їм несприятливі умови для розвитку.

Також тривале годування є профілактикою захворювань кишківника (заселення природною маминою флорою та поступовий синтез ферментів, стимульований ферментами та гормонами грудного молока), алергії – поживні речовини та алергени спожиті мамою проходять кров’яно – молочний фільтр, і потрапляють до дитини в низькій сенсибілізуючій дозі, а отже, організм вчиться легше з ними справлятися. Чим пізніше в організм потрапить коров’яче молоко, тим менша ймовірність алергії.

Донедавна широко розповсюдженою була думка, що діти після року частіше мають карієс власне через нічні годування грудьми. Проте, якщо прикладання є правильним, то молоко не контактує з зубами в процесі годування, а отже, і не може бути джерелом розвитку інфекції. Навпаки, годування знижує ризик виникнення карієсу, псування прикусу та інших стоматологічних проблем. Саме з грудного молока виділили активну речовину, яку додають у зубні пасти для профілактики карієсу.

У дітей після року раціон розширюється, з’являються солодощі та їжа, що псує емаль. Тому треба уважніше слідкувати за гігієною порожнини рота, незалежно від того, перебуває дитина на грудному вигодовуванні чи на штучному. Так само і прикус у дітей на грудному вигодовуванні формується фізіологічно, оскільки груди матері не створюють опір у ротовій порожнині, м’яко підлаштовуються під форму рота малюка, на відміну від щільних сосок та дурників.

Отже користь грудного вигодовування очевидна і на другому році життя.

Надія ЛИСАК, лікар-педіатр-неонатолог
анестезіологічного відділення з ліжками
для інтенсивної терапії КП «Полтавська
обласна дитяча клінічна лікарня
Полтавської обласної ради»